«Бо в кожнім чужинецькім слові
Є вирок українській мові!”
Михайло Івасюк.
Такими словами застерігає нас батько Володимира Івасюка, видатного композитора та музиканта, якому б 4 травня могло виповнитися всього 76 років. Його вбили за любов до України, коли йому було лише 30. Однак не під силу нікому знищити з пам’яті людей його пісні.
Книги мають схожу властивість з піснями. Видані українською мовою, вони розлітаються світом, тим самим створюючи фактичні докази існування мови, літератури та національної культури загалом.
За статистикою, у Німеччині на 12 тисяч громадян є одна книгарня. Це одна з найбільш читаючих країн Європи. В Україні ж до 2022 року на 200 тисяч була одна книгарня. Але немає злого, щоб на добре не вийшло. Закон про заборону на ввезення друкованої продукції з РФ, який був підписаний президентом 13 червня 2022 року, можна вважати історичною подією. Це рішення дало розквітнути багатьом новим видавництвам та книгарням. Зацікавлення українською книгою зростає і це дозволяє книговидавничому бізнесу впевнено розвиватися вже в умовах внутрішньої конкуренції без шкідливого впливу північного сусіда.
А що за кордоном?
Більше 4 млн українців виїхало в Європу. Для значної частини мовний бар’єр був досить серйозним викликом. У країнах Балтії, наприклад, які входили до складу СРСР, російська залишається другою мовою для великої кількості населення, і саме цей факт принадив багатьох біженців.
Виходить так, що українці, які в основному є двомовними, виїхавши до Литви, Латвії чи Естонії, потрапили не в таке вже й чуже мовне середовище. І все б нічого…але спокуса перейти на російську досить велика, тим паче без знання місцевої мови чи, принаймні, англійсьої. А це все веде до мовної асиміляції – розчиненні в чужому середовищі і втраті своєї ідентичності.
У Ризі, столиці Латвії, після повномасштабного вторгнення опинилося більше 46 тисяч українців. Разом більше ніж 100 тисячна українська діаспора проживає в Латвії на момент 2025 року.
Ідея створити тут “Українську книгарню” виникла після того, як в новинах промайнула замітка про те, що в Ризі з початку 2022 року народилося вже 100 українців. Для мене, філолога за освітою, це прозвучало як заклик до дії. Було вирішено привезти першу партію дитячих книг. Адже ніщо не здатне з дитинства так зародити любов до рідної мови, як цікава “казка з сивими очима”, прочитана батьками на ніч.
Однак, в такому разі, лишається тільки сподіватися і вірити, що самі батьки будуть читати дітям казки українською. Але і з цим все добре. За майже рік роботи “Української книгарні” спостерігається надзвичайна зацікавленість в літературі з боку дорослих. І це вселяє надії, що наша мова буде жити.
Важливо для нас також поширювати знання про Україну серед місцевого населення. Тому в нашому асортименті присутні переклади латиською таких українських авторів як Сергій Жадан (“Internāts”, “Mezopotāmija”, “Harkivas Dinamo”), Оксана Забужко (“Visgarakais ceļojums”), Тамара Горіха Зерня (“Meitiņa”), Тетяна Малярчук (“Nejauša brīnuma biogrāfija”)
Більша кількість перекладів латиською з української належить талановитій перекладачці Марі Поляковій.
У свою чергу перекладачка Ліна Мельник робить значний внесок у знайомство українського читача з латиською літературою. Серед її перекладацького доробку наразі доступні книги “Літо юного наймита” (Янис Акуратерс), дитяче видання “Кіоск” (Анете Мелеце), “Мікова книжка” (Лауріс Ґундарс).
Особливо приємно, коли до нас звертаються самі автори. Хтось з пропозиціями своїх книг, а є такі, що здатні самі підтримати та допомогти. Зокрема, український науковець у сфері біофізики та письменник Олег Кришталь подарував для “Української книгарні” дві свої книги “Гомункулус” та “До співу пташок”. Придбати ці книги можна на нашому сайті. Дякуємо Вероніці Чекалюк за в
Наразі ми вже відправила більше 1000 книг до 12 різних країн, в тому числі за океан, у США. Кожна книга стає культурним артефактом і підґрунтям для майбутніх поколінь українців.
Ми сильні тільки разом. Тому тісна співпраця з українськими організаціями в Латвії, такими як “Український дім” в Ризі, Українська школа, навчальний центр “ВОЛЯ”, благодійна організація TAVI DRAUGI, товариство українсько-латиської співдружності та підтримка Посольства України в Латвії дозволяють втілювати складні, на перший погляд, проекти.
“Українська книгарня” – це не тільки про книги. Ми активно просуваємо все, що пов’язано з українською культурою та ідентичністю. Так, 4 травня відбудеться п’ятий кінопоказ на великому екрані фільму Тараса Томенка “Будинок Слово. Нескінчений роман”. Придбати квитки можна за посиланням на нашій інстаграм сторінці @ukrayinska_knyharnia
На початку червня ми готуємо великий захід, присвячений постаті та творчості всесвітньо відомого українського художника польського походження, Казимира Малевича. У рамках цього культурного вечора буде кінопоказ стрічки “Малевич” (2024) режисерки Дар’ї Онищенко, виставка репродукцій та лекція від мистецтвознавиці Тетяни Філевської. Детальна інформація про захід буде на сайті “Української книгарні” та в наших соцмережах (www.ua-books.eu)
На завершення варто наголосити про важливість книги як джерела достовірної інформації. Адже в часи засилля фейкових новин, штучного інтелекту та всюдисущої реклами, саме книга, над створенням якої працює велика команда професіоналів протягом тривалого часу, стає тим необхідним острівцем об’єктивності, вдумливості та зосередженості.
Слава нашим воїнам-захисникам, які зламали мученицький образ України і щодня, в запеклій боротьбі проти загарбника, доводять світовій спільноті наше право читати і говорити українською, де б ми не були.
Артем Чуйко, засновник “Української книгарні”.
Лінк на сторінку: https://www.facebook.com/artem.chuiko.7
