Після пандемії питання «де працювати ефективніше — вдома чи в офісі?» стало одним із найбільш обговорюваних. Одні люди розквітають у тиші власного простору, інші відчувають падіння продуктивності й повертаються до офісу за структурою та соціальними сигналами.
Психологія, нейронаука й сучасні дослідження показують: немає «правильного» формату. Є індивідуальні особливості мозку, стилю мислення, темпераменту та навіть генетики — саме вони визначають, де людина буде працювати найкраще.
Мозок інтроверта і екстраверта працює по-різному
Інтроверти зазвичай краще функціонують у середовищі з мінімумом стимулів. Вони швидше виснажуються від шуму, перемикань і соціальної взаємодії, тому домашній простір дає їм:
-
стабільний рівень енергії;
-
можливість глибокої концентрації;
-
захист від сенсорного перевантаження.
Екстравертам, навпаки, потрібні соціальні тригери, ритм і взаємодія. Офіс дає їм:
-
динаміку та відчуття причетності;
-
швидкі відповіді від колег;
-
емоційний підйом від командної роботи.
Нейробіологія: дофамін, кортизол і ефект перемикань
Нейровчені пояснюють, що люди відрізняються за тим, як їхній мозок реагує на новизну та стимуляцію:
-
Одні отримують дофамін від тиші та контрольованого простору. Це ті, хто легко входить у «потік» вдома.
-
Інші отримують дофамін від соціальних стимулів та перемикань. Офіс для них — джерело енергії, а не відволікань.
Рівень стресу теж відрізняється: дехто швидко виснажується від хаосу офісу, інші — від ізоляції й самотності вдома.
Тип мислення та характер задач
Для роботи вдома більше підходить той, хто:
-
займається аналітикою, контентом, дизайном, творчими задачами;
-
потребує тривалих блоків глибокої концентрації;
-
працює у власному ритмі.
А в офісі ефективніші ті, кому потрібні:
-
швидкі рішення;
-
регулярні синхронізації;
-
командна кооперація;
-
постійний обмін ідей.
Завдання визначають формат не менш, ніж характер.
Що кажуть дослідження та статистика
Фокус-робота
Працівники вдома в середньому витрачають 4,5 години на справжню зосереджену роботу, тоді як в офісі — 3,7 години.
(Дані: easystaff.io)
Продуктивність
Віддалені працівники на 35–40 % продуктивніші, ніж ті, хто працює виключно в офісі — через менше перемикань, шуму та стресів.
(Дані: ActivTrak)
Ментальне здоровʼя
У 2025 році 79 % дистанційних працівників повідомили про нижчий рівень стресу, а 82 % — про покращення психічного здоров’я завдяки гнучкому графіку.
(Дані: Chanty)
Сприйняття менеджерів
Водночас 44 % менеджерів вважають, що віддалена робота не завжди підвищує продуктивність і може ускладнювати контроль процесів.
(Дані: Perk.com)
Ці цифри добре показують: гнучкість працює не для всіх однаково.
Домашній офіс: кому він справді підходить
-
людям із високою потребою в автономії;
-
тим, хто швидко виснажується від зайвого соціального контакту;
-
творчим спеціалістам, які входять у стан потоку;
-
батькам або людям із нестандартним графіком;
-
тим, хто живе далеко від роботи (зниження стресу через відсутність дороги).
Домашній формат зменшує сенсорні подразники, тиск та непотрібні перемикання.
Офіс: кому він потрібен найбільше
-
екстравертам та людям, які потребують соціальної енергії;
-
менеджерам, які працюють у режимі постійних комунікацій;
-
командам, де важлива синхронність та швидкість рішень;
-
новим працівникам, які вчаться і потребують наставництва;
-
тим, хто почувається самотньо вдома.
Для багатьох офіс — це структура, психологічна межа між «роботою» і «домом» та джерело соціальної підтримки.
Гібридна модель — найефективніша у 2025 році
Більшість світових компаній переходять на гібрид, бо він дозволяє:
-
поєднати глибоку роботу вдома та командну взаємодію в офісі;
-
зменшити стрес;
-
підвищити продуктивність;
-
зберегти баланс між самостійністю і структурою.
Гібрид підходить приблизно 70 % працівників, згідно з глобальними опитуваннями.
Немає “ідеального” формату — є ваш правильний формат
Люди різні за темпераментом, нейродинамікою, ритмом роботи, реакцією на стимули та потребою у соціумі. Саме тому:
-
комусь потрібна тиша та контрольованість дому;
-
комусь — структура й енергія офісу;
-
комусь — комбінація.
Найголовніше — знайти формат, у якому мозок працює легко, а результат — найкращий.
