Наші журналісти побували в легендарному Josephinum у Відні — музеї історії медицини, що зберігає одну з найцінніших анатомічних колекцій Європи. Та цього разу ми дивилися на експозицію не лише як на культурну спадщину Австрії, а як на простір української наукової присутності.
Екскурсію українською мовою провела історикиня, музейна кураторка та дослідниця Оксана Мусієнко — жінка, яка послідовно повертає українській культурі імена, факти й наукові зв’язки, що десятиліттями залишалися в тіні імперських наративів.
Від Києва до Відня: шлях дослідниці
Оксана Мусієнко народилася в Києві. Її академічна дорога почалася в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, де вона занурилася в історичні дослідження. Понад десять років працювала в Музеї мистецтв Богдана та Варвари Ханенків, реалізовуючи кураторські та наукові проєкти.
Серед її попередніх досліджень — польська культура в Києві XIX століття, історія Римсько-католицького костелу в Імператорському університеті Св. Володимира, вивчення колекції художнього скла XV–XIX століть.
Після 2022 року її життя переплелося з Австрією. У Відні вона викладає історію та мистецтво для дітей у суботній школі «Ерудит», а з 2024 року працює в Josephinum, де створює українськомовні екскурсії та досліджує зв’язки між Київською та Віденською медичними школами XIX століття.
Josephinum: анатомія як мистецтво і наука
Josephinum — це більше, ніж музей. Заснований у 1785 році як Медико-хірургічна академія для військових хірургів за наказом імператора Йозефа ІІ, він став одним із найпередовіших освітніх центрів Європи.
Колекція музею включає:
-
хірургічні інструменти XVIII століття,
-
унікальні вітрини з венеційського скла з острова Мурано,
-
понад 1200 анатомічних воскових моделей, виготовлених у Флоренції.
Особливо символічно, що для створення цих моделей використовувався віск диких бджіл з українських Карпат — території, яка на той час входила до Габсбурзької імперії. Цей факт додає ще один культурний міст між Україною та Австрією.
Навчальний ансамбль моделей побудований за принципом анатомічного атласу: сама модель, схема з нумерацією та детальний опис. Це дозволяло вивчати анатомію системно, багаторазово й без використання тіл, що на той час мало величезне практичне значення.
Окреме враження справляє повнофігурна модель «Давид», для створення якої було використано близько 200 тіл без патологій. Робота флорентійських анатомів — це синтез науки та мистецтва, який досі вражає точністю.
Київська і Віденська медичні школи: забуті зв’язки
У центрі наукових інтересів Оксани — співпраця між Київською та Віденською медичними школами в другій половині XIX століття.
Серед ключових тем:
-
заснування Анатомічного театру в університеті Святого Володимира (1853),
-
діяльність анатома Олександра Беца — основоположника вчення про клітинну будову кори головного мозку,
-
участь українських медиків у Всесвітній виставці 1873 року у Відні,
-
біографії випускників медичного факультету Віденського університету українського походження.
XIX століття було періодом, коли Відень став світовим центром медичних інновацій. Українські землі тоді перебували під владою різних імперій, але українські науковці були повноправними учасниками європейського інтелектуального простору.
Деколонізація знання
Кураторка наголошує: популяризація історії медицини українською мовою має стратегічне значення.
Це:
-
перетворює Україну з об’єкта дослідження на суб’єкта формування наукового дискурсу;
-
інтегрує українську науку у світовий контекст;
-
повертає забуті або привласнені імена;
-
формує інтелектуальну присутність України в академічному середовищі.
Символічно, що українська екскурсія в Josephinum відбулася саме в День рідної мови.
Body Worlds і культура тіла
На питання про сучасну виставку Body Worlds Оксана відповідає спокійно й раціонально: такі проєкти є частиною просвітницького дискурсу. Вони популяризують знання про людське тіло та допомагають краще розуміти складність організму.
Історія медицини і сучасні кризи
Історія медицини — це не лише про відкриття. Це про реакцію людства на кризи.
Досвід Австрії періоду націонал-соціалізму (1938–1945), зокрема трагічна програма «Am Spiegelgrund», під час якої над сотнями дітей проводили медичні експерименти, нагадує про небезпеку втрати етики.
Український контекст війни також демонструє, що медицина адаптується до екстремальних умов — роботи в укриттях, лікування травм, вивчення ПТСР не лише у військових, а й у цивільних.
Технологічний прогрес не замінює гуманності.
Принципи роботи
Підхід Оксани базується на:
-
академічній доброчесності,
-
критичному аналізі джерел,
-
історизмі,
-
мультиперспективності,
-
відкритості до наукової дискусії.
Для неї історія — це не просто перелік фактів, а реконструкція минулого, яка допомагає суспільству зрозуміти себе.
Плани і проєкти
Серед майбутніх ініціатив:
-
книга про випускників медичного факультету Віденського університету українського походження;
-
видання дослідження про Римсько-католицький костел в університеті Святого Володимира;
-
виставковий проєкт у Відні про зв’язки Київської та Віденської медичних шкіл;
-
новий екскурсійний проєкт у Josephinum;
-
культурна дипломатія та популяризація українського внеску в історію Габсбурзької імперії.
Історія медицини — це не лише про минуле.
Це про пам’ять, відповідальність і місце України в європейській інтелектуальній традиції.
