Редакція Всеукраїнського модного онлайн-журналу VTrendi.top продовжує знайомити своїх читачів з успішними та цікавими українцями. Сьогодні ми пропонуємо вам інтерв’ю з Денисом Шаповаловим.
Як Ви почали свою кар’єру в психології і що спонукало Вас спеціалізуватися на темах відносин з дітьми та сімейних відносинах?
Мій професійний шлях у психології розпочався з педагогіки. У 2007 році я почав працювати з дітьми віком від 4 до 6 років — вів дворічний курс підготовки до школи. Вже з перших днів батьки зверталися до мене з питаннями, значна частина яких стосувалася не лише виховання чи навчання, а саме психологічних аспектів стосунків із дітьми.
Ще до того, як я почав формальне навчання в галузі психології, мені доводилося відповідати на ці запити, давати короткі консультації. Саме тоді я відчув, що мені бракує глибших знань для якісної допомоги, і вирішив розвиватися далі — розпочав навчання у гештальт-підході.
Це дало мені не лише професійне розуміння, а й глибше бачення дитячо-батьківських відносин. Я почав краще усвідомлювати, як саме можу бути корисним. Першими моїми клієнтами в ролі психолога стали ті самі батьки, які водили дітей на підготовчі заняття. Саме з цього природним чином сформувалася моя спеціалізація — дитячо-батьківські та сімейні стосунки.
Які основні принципи Ви вважаєте важливими для побудови здорових відносин у сім’ї?
Довіра, відкритість, регулярна комунікація, чітко окреслені межі та повага до потреб кожного члена родини — це ті опори, на яких будується здорова сім’я.
Які найпоширеніші проблеми виникають у відносинах між батьками та дітьми? Як батькам їх вирішувати?
Найчастіше це — нерозуміння емоційних потреб, авторитарність без емпатії або, навпаки, відсутність структури. Вирішення можливе через побудову безпечного емоційного зв’язку, гнучкість у підходах та розвиток навичок активного слухання.
Які методи Ви рекомендуєте для покращення комунікації з дітьми різного віку?
Методи мають враховувати вік: з малюками — гра і прості образи, з підлітками — чесність, терпіння і готовність чути навіть складні речі. Важливим інструментом є вміння слухати та емоційна грамотність.
Наскільки важливо враховувати емоційний розвиток дитини у вихованні?
Це критично важливо. Емоційна компетентність формує здатність до саморегуляції, соціальних зв’язків і стійкості. Виховання без емоційного компоненту — це будівництво без фундаменту.
Які специфічні виклики постають перед батьками підлітків, і як Ви радите їх подолати?
Підлітки прагнуть автономії, при цьому ще потребують опори. Виклик — зберегти зв’язок, не втративши авторитету. Варто замінити контроль на партнерство і зосередитись на довірі.
Як підлітки можуть ефективно висловлювати свої емоції та переживання, і яку роль у цьому відіграють батьки?
Через моделювання прикладу, підтримку без осуду та запитання, які відкривають, а не закривають. Батьки мають бути “емоційною платформою”, а не “суддею”.
Які стратегії можуть допомогти підліткам справлятися зі стресом і тиском з боку ровесників?
Розвиток самооцінки, навички відмови, підтримка позашкільних інтересів і дорослі, з якими можна поговорити відверто — усе це критично важливо.
Як Ви бачите роль комунікації в зміцненні сімейних відносин?
Комунікація — це “тканина” родинних зв’язків. Вона дає змогу не лише обмінюватися інформацією, а й створювати спільну історію, культуру довіри та спільності.
Які техніки або вправи Ви рекомендуєте для покращення взаєморозуміння між партнерами?
Регулярні «емоційні чекини», практика ненасильницького спілкування, письмові листи з подякою, вправи з рольовим обміном — усе це допомагає глибше зрозуміти одне одного.
Чому важливо підтримувати баланс між особистим простором і спільним часом у сім’ї?
Тому що розвиток кожного члена родини — не менш важливий, ніж розвиток відносин. Баланс дає можливість зберегти індивідуальність і при цьому будувати близькість.
Які поради Ви б дали батькам, які хочуть стати більш уважними та чуйними до потреб своїх дітей?
Знайти час для спостереження, не поспішати з оцінками, задавати відкриті запитання, відмовитись від зайвого моралізаторства.
Які ресурси (книги, курси, семінари) Ви б порекомендували для батьків, які прагнуть покращити свої відносини з дітьми та підлітками?
Серед рекомендованих: «Як говорити, щоб діти слухали…» Адель Фабер і Елейн Мазліш, «Діти з небес» Джон Грей, авторські курси й виступи з теми емоційної грамотності у вихованні. Також варто звертати увагу на курси з ментального здоров’я батьків.
Які Ваші плани на найближчий час? Чи є нові проекти або ініціативи, над якими Ви працюєте?
Онлайн-курс для батьків дітей від 2 до 24 років та видання другої книги, яка була готова ще до війни, але не було ресурсів займатися її доведенням до стану продукту.
Як Ви бачите майбутнє психології в Україні, зокрема у сфері сімейних відносин та виховання дітей?
Я вірю, що психологія в Україні рухається до все більшої науковості, відкритості та практичної цінності. У сфері сім’ї бачу підвищення попиту на здорове батьківство, формування нової культури взаємної поваги, а також розвиток психологічної освіти не лише для фахівців, а й для широкого кола громадян.
Більше про Дениса Шаповалова:
https://www.instagram.com/shapovalovexpert/
