Вероніка Чекалюк створила літературний клуб, де запрошує сучасних письменників для обговорень і відкритого спілкування, це волонтерський проєкт, покликаний популяризувати літературу у світі. «Слова стають містком між думками, а книги — інструментом комунікації та самопізнання», — каже Чекалюк. Її клуб демонструє багатопрофільність: Чекалюк формує образи й навчає комунікації, створює простір для діалогу та натхнення. У сучасному світі, де інформація формує реальність швидше, ніж будь-які політичні рішення, постає потреба у фахівцях, які здатні працювати на межі науки, медіа та стратегічних комунікацій. Вероніка Чекалюк належить саме до таких постатей. Її діяльність — приклад поєднання академічного знання й практичного досвіду, де головною темою стає імідж: держави, лідера, професії чи навіть окремої людини.
Як науковиця й викладачка, Чекалюк системно досліджує проблематику формування образу України в медійному просторі. У своїх працях аналізує, як міжнародний імідж держави залежить від перших осіб, від якості медійних комунікацій і від довіри, яку може вибудувати країна. Це не суха теорія, а практичний інструмент — адже у глобалізованому світі “образ” часто випереджає реальні процеси.
Та її імідж як експертки не обмежується науковими статтями. Вона вміє говорити з суспільством простою мовою — через публіцистику, лекції, освітні заходи. Її книжка «Їжа як комунікація» — це несподіваний приклад того, як буденні речі перетворюються на метафору соціальних зв’язків. Для Чекалюк навіть приготування й частування їжею — це акт комунікації, спосіб самопрезентації та створення особистісного іміджу.
У медіа Вероніка Чекалюк постає як аналітикиня та популяризаторка. Вона пояснює, чому люди фотографують їжу, як працює журналістський образ, якими методами політики формують довіру. У цьому відчувається її багатопрофільність: вона журналістка, PR-технолог, психолог і педагог одночасно.
Її власний імідж можна описати як інтелектуальний, творчий і відкритий. Вона — експертка, яка поєднує академічну строгість із креативним баченням, наукову точність із доступною подачею. Для студентів і колег вона — наставниця, для суспільства — голос, що вміє перекласти складні процеси на зрозумілу мову.
Вероніка Чекалюк формує не лише знання, а й цінності. Її діяльність нагадує: імідж — це не маска, а стратегічна конструкція довіри й комунікації. У цьому — головний сенс її роботи й внеску: допомогти суспільству краще зрозуміти, як ми виглядаємо в очах інших і як можемо змінити власний образ на краще.Особлива увага Чекалюк приділяє взаємозв’язку між особистим і колективним іміджем. Вона наголошує, що образ держави формується не лише через офіційні заяви чи міжнародні рейтинги, а й через щоденні дії громадян, культурні практики та соціальні комунікації. Тому її дослідження часто виходять за межі академічної аудиторії й перетинаються з практикою громадянського активізму та соціальних проєктів.
Крім того, Вероніка активно використовує цифрові платформи для просування наукових ідей. Її лекції та вебінари охоплюють широке коло питань — від медіаграмотності до стратегічних комунікацій у кризових ситуаціях. Завдяки цьому її підхід стає прикладом того, як наукові знання можуть інтегруватися у повсякденне життя і давати конкретні інструменти для особистого та професійного розвитку.
Не менш важливим у діяльності Чекалюк є її внесок у виховання нових поколінь фахівців. Вона не просто навчає студентів технічним аспектам PR чи журналістики, а формує критичне мислення, вміння аналізувати інформацію й усвідомлювати наслідки комунікаційних рішень. Її методика базується на розумінні, що будь-яка стратегія іміджу повинна будуватися на етичних засадах і соціальній відповідальності.
Таким чином, робота Вероніки Чекалюк — це міст між наукою, медіа та суспільством. Вона демонструє, що імідж — це не просто візуальна чи риторична оболонка, а складний, багаторівневий процес взаємодії між особистістю, суспільством і світом. І, можливо, головна цінність її діяльності полягає саме в тому, що вона вчить бачити за образом людину, за образом держави — її громадян, а за словами — реальні дії й наміри.
Сторінка літературного клубу: ТУТ
