На основі панельної дискусії за участю Юліана Новака, Станіслава Шибанова та Нателли Кірс
Коли музика – не просто звук, а зброя
«Культура — це не фон війни. Це її частина», — пролунало з перших хвилин панелі “Голос ефіру”, що відбулася у рамках передачі першої партії техніки проєкту ATLAS 1300.
І справді: у 2022 році сцени перетворилися на мобілізаційні центри, пісні — на маніфести, кліпи — на інструменти зборів, а артисти — на обличчя національного спротиву. Але зараз — третій рік повномасштабної війни, і попри втому та інформаційне перенасичення, музика залишається одним із найсильніших каналів сенсів. Про це говорили ті, хто стоїть на перетині культури, технологій та комунікацій.
Юліан Новак: «Музична сцена — це теж блокпост»
Співзасновник медіа-платформи МУЗВАР, Юліан Новак, розпочав дискусію із простого, але важливого спостереження: музика більше не розвага. Вона — інструмент впливу.
«З початку вторгнення музика перестала бути фоновою. Вона перестала звучати “просто для настрою”. Кожен виступ, кожен кліп — це прояв позиції. Ми бачимо, як артисти беруть на себе відповідальність. Вони не просто співають — вони звертаються до свого народу, до світу, до майбутнього».
Новак наголосив на нових форматах, які виявились найбільш ефективними для зборів: благодійні тури, мерч-колаборації з брендами, кавери на пісні, що стали маркерами опору, і навіть TikTok-кампанії з соціальним підтекстом.
Станіслав Шибанов: «Культурний фронт — це теж інформаційна війна»
Позицію важливості культури для оборони підкріпив і Станіслав Шибанов, PR-представник проєкту ATLAS 1300 — великої міжсекторальної ініціативи, яка займається створенням «антидронової стіни» з РЕБ-комплексів вздовж лінії фронту.
«Ми маємо не тільки передавати техніку. Ми маємо передавати сенси. І артисти — ті, хто може це зробити там, де офіційна мова безсила. Через пісню, образ, кліп, вони проникають у серця — не лише в Україні, а й за кордоном. І це критично важливо, бо проти нас ведеться не тільки гаряча контактна, а й інформаційна війна. Нас намагаються знищити не лише фізично — а й мовно, культурно, символічно».
Станіслав окремо наголосив: архетип українського артиста змінився. Це вже не просто медійна фігура — це амбасадор правди, гідності, технологічного опору. Культурний фронт — не метафора, а реальний напрям боротьби, де важливо не програти.
Нателла Кірс: «Аудиторія готова до глибокого контенту»
YouTube-оглядачка та культурна коментаторка Нателла Кірс поділилася, як змінюються запити її аудиторії:
«Люди шукають сенси. Вони вже не реагують на прості новини чи вірусні відео так, як раніше. Вони хочуть глибини — історій, які показують війну через особистості, через трансформацію культури. Ми бачимо, що культурна аудиторія хоче чути голос фронту — але через мову естетики».
Незалежні креатори, на думку Кірс, сьогодні мають величезну відповідальність: не просто популяризувати, а формувати емоційну памʼять покоління. У їхніх відео, подкастах, інтервʼю закладається те, як ми пояснюватимемо себе світу — і собі самим — після перемоги.
Пульс культури, що бʼється разом з країною
Панельна дискусія “Голос ефіру” стала спробою не просто поговорити про музику під час війни. Вона стала маніфестом культурної відповідальності. І показала: міжсекторальні зв’язки — це не про формальне партнерство, а про єдину тканину спротиву.
Сьогодні артист — це лідер думки. Блогер — це транслятор сенсів. А кліп може бути не менш потужним, ніж стратегічне звернення. Тому важливо не втомлюватися шукати нові мови, формати, платформи. Бо війна — не лише на фронті. Вона — в ефірі. І хто володіє ефіром, той формує майбутнє. І саме зараз проєкту АТЛАС 1300 потрібна допомога зі сторони продюсерів, лейблів та артистів.
