Редакція Всеукраїнського модного онлайн журналу VTrendi.top продовжує розповідати своїм читачам про успішних та цікавих українців, і сьогодні до Вашої уваги пропонуємо інтерв’ю із Юлією Сак.
Розкажіть, будь ласка, про свій творчий шлях. Як Ви почали займатися акторством, режисурою та іншими мистецькими напрямками?
З дитинства я мріяла стати актрисою або співачкою. Відтоді я відчувала свою складну, але велику місію, і все моє життя пов’язане з мистецтвом. Я навіть не могла і не можу уявити, як можна жити без мистецтва. Бог наділив мене багатьма талантами, і я намагалася все життя максимально їх розкривати. Якщо нам дано, а ми не вдячні і не ставимося до цього серйозно, можемо легко втратити ці дари. А я не хочу втрачати те, що отримала з Гори! Тим паче, що коли цінуєш Божі дари, Він їх примножує.
Які основні цінності та принципи присутні у Вашій творчості?
Я не можу бути одноманітною. Грати схожих персонажів мені не подобається. Я готова братися за будь-яку тему, але робити це гармонійно та талановито. Для мене табу – жорстокість, бездуховність, розпуста. Мої принципи полягають у створенні тільки того, що я хочу, що відчуваю душею і люблю, а не того, що мені нав’язують.
Яка роль у Вашій кар’єрі стала для Вас найбільш знаковою і чому?
Це роль Анни Ахматової. Саме з неї я розпочала свій шлях у театрі та кіно. Ця роль принесла мені перше Гран-прі на конкурсі моновистав за кращу виставу та кращу жіночу роль. З виставою про Анну Ахматову я вперше потрапила на сцену Будинку Актора, який став для мене рідним домом на багато років. Саме з цією виставою я гастролювала різними містами України та в домі-музеї Ахматової (Слобідка-Шелехівська).
Як Ви обираєте проєкти, у яких берете участь? Що для Вас є важливим у сценарії або сюжеті?
Я працюю лише над тими проєктами, які хоче моя душа. Окрім бажання відзняти певну тему, я аналізую, який фільм можна зняти безбюджетно або з невеликим бюджетом. Я знімаю професійні, художні фільми, які вже відзначені нагородами, без зовнішнього фінансування. Хтось скаже: «Це неможливо!» А я впевнена, що з Божою допомогою все можливо! Я записана в Книгу рекордів України в розділі кінематографу: «Найдовший хронометраж мульті-монофільмів, відзнятих без зовнішнього фінансування».
У всіх моїх фільмах головне – почуття!
Які виклики Ви зустрічали під час роботи як режисерка, і як Ви їх подолали?
Головний виклик – знімати художні фільми без бюджету! Ще один – бути на знімальному майданчику одночасно режисером, актрисою та оператором. Далі – виконувати весь монтаж: відео та звукоряд самостійно. У моєму дев’ятому повнометражному фільмі я ще й написала музику. Це складно, але я не скажу, що це нестерпно. Коли до всього цього додавалися душевні страждання та робота після безсонних ночей, я дуже втомлювалася. Але я долала це з Божою допомогою та з любов’ю до своєї місії!
Як Ви поєднуєте поезію та музику у своїй творчості? Чи є у Вас улюблені теми, які Ви висвітлюєте?
Я гармонійно поєдную поезію та музику. Для мене гармонія – це основа мистецтва. Мої теми – вічне і прекрасне: любов, духовність, геніальний дар, добро, філософські роздуми про життя, емоції людей, містика.
Який вплив має поезія на Вашу акторську та режисерську діяльність?
Скоріше, мій акторський талант впливає на мою поезію. Відчуття та емоції дуже сильно передані у моїх віршах. Я вважаю, що поєднання авторської поезії, музики та акторської презентації на сцені є дуже цікавим. Мені подобається такий міні-театр поезії.
Які емоції Ви відчули, отримавши премію «Акторка року»?
Яка ж актриса може відреагувати на таку новину? Це було свято для мене!
Як Ви ставитеся до визнання Вашої роботи, зокрема рейтингу ТОП-100 українців?
Це великий стимул, коли є визнання глядача, професіоналів та експертів. Це обмін енергіями, який відновлює сили для подальшої роботи!
Що для Вас означає авторське кіно, і як Ви бачите його розвиток в Україні?
Авторське кіно – це мій поклик душі. Я маю сильну інтуїцію і слухаю свій внутрішній голос, тому впевнена, що повинна знімати саме авторське кіно, яке отримає визнання в Європі. Я вже показувала кілька фільмів у різних країнах, і відгуки мене радували. В Україні також отримувала схвальні відгуки, але найбільше визнання своїх фільмів я бачу і відчуваю через Європу.
Як війна впливає на Ваше життя та творчість?
Напруги стало більше… Але після повномасштабного вторгнення я зрозуміла, що стала ще сильнішою і можу робити те, чого боялася раніше. Я працюю набагато більше і відкриваю для себе світові кордони з новою хоробрістю. Можу легше сказати будь-кому: «ні» чи «буде тільки так». Я стала більш принциповою.
Які Ваші плани на майбутнє?
Я прагну світового визнання у всіх напрямках моєї діяльності. Хочу залишити після себе спадщину та доповнити список великих світових геніїв. Я йду сольним шляхом у житті, незалежна від моди, поглядів, заборон тощо. Це складніше, адже таких людей не одразу і не однозначно сприймають, але я ніколи не йду на компроміси зі своєю совістю. У мистецтві я працюю не для медійної метушні, а для нащадків! Я – класик, такою народилася і такою залишуся в історії.
Більше про Юлію Сак:
https://www.instagram.com/juliya.sak/
