У липні 2025 року Міжнародний центр культури і мистецтв у Києві (колишній Жовтневий палац) раптово опинився в центрі скандалу. Після конкурсу, який провела АРМА, об’єкт передали в управління приватній компанії. Уже за кілька днів після цього організатори заходів почали отримувати нові умови оренди — у кілька разів дорожчі, з нав’язаними технічними підрядниками, обов’язковими сервісами та правилами, яких ніколи раніше не існувало.
Це викликає серйозні питання: що сталося з головною культурною локацією країни, де десятиліттями проводилися масштабні концерти, форуми, фестивалі і прем’єри? І чому організаторам тепер нав’язують модель, яка має ознаки монополізації ринку?
Хронологія «перезапуску»: що сталося насправді
На початку липня 2025 року Жовтневий палац був переданий в управління приватній компанії за результатами конкурсу. Формально — для «оновлення», «модернізації» та «підвищення ефективності».
Фактично — одразу після зміни управителя:
- з’явилися нові правила оренди,
- різко зросли ціни,
- зникла можливість працювати з будь-якими технічними підрядниками,
- організаторам почали диктувати обмеження, яких не було за всі попередні роки.
Організатори, які проводили події в палаці в червні та липні, розповідають: рейдерський захоплення сталося буквально на наступний день після проведення заходу, а жодного публічного розголосу або офіційних пояснень не було.
Саме відсутність уваги суспільства і стала причиною того, що нові правила встановлювалися «тихо» — без контролю медіа і без можливості для ринку реагувати.
Подвійні ціни та десятки нових платежів
У пакеті умов, який отримують організатори у 2025 році, зазначено:
- Пн–Ср: 206 000 грн
- Чт, Нд: 230 000 грн
- Пт, Сб: 254 000 грн
Але це лише початок. Далі йдуть додаткові платежі:
- +50% за другий івент у той самий день
- +20% за третій
- нічний монтаж — +40 000 грн
- нічний демонтаж — +40 000 грн
- комунальні — 5–7 тис. грн (у сезон — 12–15 тис.)
Порівняння з попередніми роками:
- 2024 рік: оренда коштувала приблизно 85 000 грн
- перша половина 2025 року: приблизно 100 000 грн
- додаткових платежів за монтаж/демонтаж не було
- комунальні були включені у вартість
Тобто ціни зросли більш ніж удвічі, а перелік додаткових доплат збільшився настільки, що вартість заходу може вирости ще на десятки тисяч гривень.
Організатори справедливо запитують:
“Що сталося з прозорими правилами, які діяли десятиліттями? І чому тепер культурні події стали фактично розкішшю?”
Примусові підрядники: нав’язування технічних сервісів
Одним із найбільш суперечливих пунктів стало правило:
«Генеральний та ліцензований технічний підрядник на локації — Feyeria».
Це означає:
- організатор не може обрати власну технічну команду, навіть якщо має багаторічних партнерів;
- майданчик фактично нав’язує єдиного підрядника, що створює можливості для монопольного ціноутворення;
- ринок технічних компаній у Києві штучно відрізають від доступу до одного з центральних майданчиків країни.
Для індустрії це серйозний дзвінок: подібна практика не існує на жодній іншій великій культурній локації України.
Квиткові сервіси: суперечності та приховані вимоги
У правилах зазначено, що:
- подія має бути зареєстрована у системі V-Ticket;
- реалізація квитків здійснюється через «локальну касу», яку забезпечує concert.ua;
- одночасно у тексті написано, що організатор «може вибрати іншого оператора».
Ці два пункти суперечать одне одному, адже:
- якщо локальна каса працює через concert.ua — це фактична монополія;
- реєстрація у V-Ticket створює додаткову прив’язку до «обов’язкової» екосистеми.
Організатори ставлять логічне запитання:
“То маємо свободу чи ні? Бо документ каже одне, а фактична інфраструктура — зовсім інше.”
Заборона партнерів, бару та кейтерингу
Ще один тривожний пункт:
- заборонено мати власний бар без погодження,
- заборонено мати власний кейтеринг,
- комерційні спонсори всередині приміщення допускаються лише за дозволом.
Це неприйнятна практика для ринку, де:
- оренда є високою,
- організатор проводить подію за власний кошт,
- спонсори — це основа фінансової моделі.
Заборона партнерів фактично означає спробу перерозподілити прибутки на користь «своїх» компаній або підрядників.
Примусове надання 40 квитків «не для продажу»
Організатор зобов’язаний надати 40 квитків із позначкою «місця не для реалізації».
Це означає:
- майданчик отримує частину квиткового фонду безкоштовно,
- а організатор втрачає прибуток,
- при цьому вартість оренди — рекордно висока.
У ринкових умовах це суперечить логіці та принципам прозорих взаємин.
Чому ця історія важлива для культури і ринку в цілому
Жовтневий палац — це не просто локація. Це:
- центральний культурний символ країни,
- історична будівля на Майдані Незалежності,
- майданчик, який має бути відкритим для всіх організаторів.
Монополізація сервіcів на такому об’єкті б’є по всьому ринку:
- молоді організатори не зможуть дозволити собі такі умови;
- ціни на квитки зростуть;
- конкуренція на ринку технічних івент-послуг буде зруйнована;
- культурні проєкти стануть менш доступними.
Що роблять організатори зараз
Спільнота організаторів і частина продакшенів вже готують:
- офіційне звернення до Антимонопольного комітету України;
- аналітичні матеріали про можливе зловживання домінуючим становищем;
- розслідування для українських медіа;
- збір свідчень тих, хто стикався з новими правилами оренди.
Публічний розголос — це перший і найважливіший інструмент, який може змусити учасників процесу пояснити свої дії і повернути відкритість на культурну сцену Києва.
Заклик до спільноти
Якщо ви — організатор подій, технічний підрядник, представник продакшену чи партнер на ринку, і ви стикалися з новими умовами Жовтневого палацу — напишіть нам конфіденційно.
Редакція формує перелік кейсів і готує матеріали для подальших юридичних кроків та офіційних звернень.
