Розкажіть, будь ласка, трішки про себе. Чим займаєтеся у житті?
Я працюю в сфері краси, я майстер перманентного макіяжу. Мій досвід вже понад 5 років. Раніше я працювала в різних сферах, але тут я знайшла себе. Мені дуже подобається моя робота, і я отримую велике задоволення від того, що можу робити людей красивими!
Як змінилося ваше життя після того, як Ви дізналися про свій діагноз?
Я не очікувала таких змін у житті, зараз у мене рак 3-ї стадії прямої кишки. Але попри все, я намагаюся триматися і бути на позитиві.
Як проявилася хвороба?
У мене були певні симптоми, і я звернулася до лікаря. За описом симптомів він одразу попередив мене про можливий діагноз. Лікар направив мене на обстеження, і після цього я дізналася про свій діагноз. У цей момент мій світ зруйнувався. Я здала всі аналізи, але нічого не говорила близьким, бо дуже боялася їх налякати. Коли ж мій діагноз підтвердився, я зателефонувала подрузі, і вона запропонувала мені лікуватися в столиці. Я вирішила прийняти її пропозицію, а за 2 години після поїздки до Києва я сказала рідним про свій діагноз і попросила берегти мою доньку.
Як проходило Ваше лікування у Києві?
Я консультувалася у Києві з різними спеціалістами. Я була в Інституті раку, клініці Спіженка, але зупинилася на обласній клініці. Моїм лікарем був Осинський Дмитро Сергійович. Він сказав, що зможе мене вилікувати, і направив до променевого терапевта Синюшкіної Лариси Миколаївни.
Мені призначили 25 сеансів променевої терапії та 25 таблеток хіміотерапії. Після 8-ї процедури я почала відчувати сильні побічні ефекти. У мене з’явилася діарея. Мене не поклали в лікарню під час лікування, я приходила до лікарні лише для процедур. Коли я повідомила Ларисі Миколаївні про побічні ефекти, вона відповіла, що це нормально, враховуючи метод лікування, і порадила пити більше води та приймати таблетки від діареї. Того дня, коли мала бути 9-та процедура, я прокинулася і сказала подрузі, що просто не маю сил, але вона порадила мені зібратися з силами і йти. Я пішла і пройшла 9-ту та 10-ту процедури. Але в день 11-ї я просто не змогла встати з ліжка. Побічні ефекти загострилися. Я зателефонувала терапевтці, і вона знову порадила пити якомога більше води і приймати ліки. Я виконала всі її вказівки, але ввечері мені стало ще гірше, і моя подруга викликала швидку допомогу. Мене забрали до лікарні. Мені було дуже зле, але лікарі не хотіли мене приймати. Водій швидкої вмовив медсестру в лікарні мене прийняти.
Мене помістили в палату, одна з пацієнток повідомила, що більшість пацієнтів у палаті хворі на COVID. Моя подруга купила мені маски. Мені пощастило з лікарем, який провів обстеження. Перед цим, ще до того, як мене забрала швидка, я телефонувала своєму лікарю і просила покласти мене до лікарні, бо мені було дуже зле, але він відповів, що, можливо, у мене ротовірус, і порадив просто здавати аналізи.
Після всіх аналізів у мене підтвердилися побічні ефекти. Мені призначили лікування, і згодом мені стало трішки краще, і мене виписали. Мій стан був дуже слабким, я почала худнути буквально на очах. Мій чоловік просив повернутися додому і лікуватися в рідному місті. Я хотіла піти ще до одного лікаря в Києві, але наступного ранку прокинулася і знову почувалася дуже слабкою. Мої друзі дуже сильно мене підтримували, одна з подруг просто приїхала і забрала мене.
Коли я повернулася до Кропивницького, мама мого чоловіка вже домовилася про зустріч із місцевим лікарем. Я зустрілася з лікарем, якого звуть Босько Сергій Володимирович, саме він мене врятував! Він був дуже здивований, чому я поїхала лікуватися до Києва, оскільки, на його думку, в Кропивницькому одні з кращих променевих лікарів в Україні.
Зазвичай, коли люди хворіють, у них дуже вразливий емоційний стан у цей момент. Як Ви боролися зі стресом?
Мені було дуже складно в перші дні, коли я дізналася про свій діагноз. Мені було важко прийняти нову реальність. Особливо я не хотіла, щоб родичі та друзі мене жаліли, це одна з причин, чому я поїхала на лікування до столиці. Згодом я прийняла ситуацію і зрозуміла, що, попри все, я маю боротися і жити далі! Я пережила різні стадії, у мене був період агресії та розпачу. Але коли відбулося прийняття ситуації, мені стало легше морально.
Дуже важливо налаштувати себе на позитив, боротися, а не здаватися! Я намагаюся оточувати себе виключно позитивними людьми і уникати токсичних осіб. Вважаю, що наше оточення дуже сильно впливає на нас!
Як Вас підтримують Ваші родичі та друзі під час хвороби?
Подруга мого дитинства запропонувала зробити збір, але я цього не хотіла. Я з тих людей, яким легше віддавати, ніж приймати, однак зараз я вчуся приймати. Моя подруга з часом таки відкрила збір і дуже мені допомогла. Мені дуже допомогли керівники партії «Удар», колеги й очільники з роботи, а саме мій чудовий салон краси LAKMUS. Дякую моєму керівнику Наталії за підтримку в складний для мене час. Також дякую за підтримку студії СВОЇ і студії SCANDAL. Загалом я отримую підтримку з різних куточків планети. Я дуже зворушена, і у мене на очах виступають сльози від кожного донату та повідомлення з підтримкою.
Я дуже вдячна родині, яка постійно підтримує мене! Дякую кожному, хто зі мною, і дякую тим, хто пішов з мого життя, коли дізнався про мій діагноз.
Як Ви почуваєтеся зараз, і як проходить лікування далі?
У мене чудові лікарі. Мій лікар Сергій Володимирович направив мене до біохіміка Іскімжи Дмитра Івановича. Коли мені було дуже зле морально, вони підтримували мене. Зараз у мене інша хімія, виробництва Швейцарії, і побічні ефекти не такі сильні. Я почуваюся значно краще.
Враховуючи Ваш особистий досвід, можна сказати, що для Вас ефективнішим виявилося лікування в Кропивницькому, ніж у Києві?
Так. Коли я їхала до Києва, я покладала великі надії на столичних лікарів, а реальність виявилася зовсім іншою.
Які поради Ви хочете дати українцям?
Я раджу максимально ретельно слідкувати за своїм здоров’ям. Здоров’я — це найголовніше! Навіть якщо є якась хвороба, потрібно боротися і шукати найоптимальніше лікування. Але ціна потім може бути дуже високою.
Раджу обирати хороших лікарів, не боятися змінити лікаря, піти в іншу лікарню, навіть поїхати для цього в інше місто.
Які Ваші плани на майбутнє?
Я хочу одужати якомога швидше! У мене є дуже багато планів на майбутнє. Хочу отримати водійське посвідчення і купити авто. Планую далі працювати в сфері краси і робити людей красивими!
Більше про Вікторію Ракул:
https://www.instagram.com/skrinnik.vikusya
